НАВЧАЄМОСЬ ВДОМА

Платформа дистанційного навчання Нижньоланнівської гімназії
   

: Вимоги до знань

Вимоги до знань та умінь: Математика 5Вимоги до оцінювання
Фізика 7Фізика 8Фізика 9Вимоги до оцінювання
Інформатика 5Інформатика 6Інформатика 7Інформатика 9Вимоги до оцінювання
Математика 5 кл
Тема Учень повинен знати та уміти
Тема 1. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ. ГЕОМЕТРИЧНІ ФIГУРИ І ВЕЛИЧИНИ
Натуральні числа. Число нуль. Цифри. Десятковий запис натуральних чисел
Порівняння натуральних чисел. Додавання натуральних чисел. Властивості додавання. Віднімання натуральних чисел. Множення натуральних чисел. Властивості множення. Степінь натурального числа з натуральним показником
Ділення натуральних чисел. Ділення з остачею
Числові вирази. Буквені вирази та формули
Рівняння. Текстові задачі
Відрізок та його довжина. Площина, пряма, промінь. Шкала. Координатний промінь
Кут та його величина. Види кутів. Многокутник та його периметр. Рівні многокутники
Трикутник. Види трикутників
Прямокутник. Квадрат. Площа прямокутника і квадрата. Прямокутний паралелепіпед. Куб. Піраміда

Знати:
що таке:
натуральне число;
цифра;
степінь натурального числа з натуральним показником;
відрізок;
пряма;
промінь;
координатний промінь;
кут;
трикутник;
квадрат;
прямокутник;
многокутник;
рівні многокутники;
площина;
прямокутний паралелепіпед;
куб;
піраміда;
рівняння;
корінь рівняння;
розв’язати рівняння;
пояснити правила: читання і запису натуральних чисел, їх додавання, множення, порівняння; виконання ділення з остачею
формулювати властивості арифметичних дій з натуральними числами записувати і пояснити формули: периметра вказаних у змісті геометричних фігур;
площі прямокутника, квадрата;
об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба
класифікувати: кути (гострі, прямі, тупі, розгорнуті);
трикутники за видом їхніх кутів і кількістю рівних сторін
зображати та знаходити на малюнках: відрізок даної довжини та кут даної градусної міри;
бісектрису кута за допомогою транспортира;
вказані в змісті геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транспортира; координатний промінь та позначати натуральні числа на координатному промені
наводити приклади: цифр, натуральних чисел;
степенів натурального числа з натуральним показником;
шкал;
числових і буквених виразів, формул;
рівнянь, нерівностей, куба і прямокутного паралелепіпеда (з оточуючої дійсності);
вимірювати та обчислювати: довжину відрізка; градусну міру кута.
розв’язувати вправи, що передбачають: виконання чотирьох арифметичних дій з натуральними числами;
піднесення натурального числа до степеня з натуральним показником;
порівняння натуральних чисел; ділення з остачею;
обчислення значень числових і буквених виразів;
обчислення периметра многокутника, площі прямокутника, квадрата і об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба

розв’язувати: рівняння на основі залежностей між компонентами та результатом арифметичних дій;
текстові задачі арифметичним і алгебраїчним способами

Тема 2. ДРОБОВІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ
Звичайні дроби. Правильні та неправильні дроби. Звичайні дроби і ділення натуральних чисел. Мішані числа
Порівняння звичайних дробів з однаковими знаменниками
Додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками
Десяткові дроби
Десятковий дріб. Запис десяткових дробів. Порівняння десяткових дробів. Округлення
десяткових дробів
Арифметичні дії з десятковими дробами
Відсотки
Середнє арифметичне. Середнє значення величини
Наводити приклади: звичайних і десяткових дробів
пояснювати, що таке середнє значення величини
пояснювати правила: порівняння, додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками;
порівняння, округлення, додавання, множення і ділення десяткових дробів
формулювати означення: правильного і неправильного дробів;
відсотка, середнього арифметичного
розв’язувати вправи, що передбачають: знаходження дробу від числа і числа за його дробом;
перетворення мішаного числа у неправильний дріб;
перетворення неправильного дробу в мішане число або натуральне число;
порівняння, додавання, віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками;
порівняння десяткових дробів, додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів;
округлення десяткових дробів до заданого розряду;
знаходження відсотка від числа та числа за його відсотком;
знаходження середнього арифметичного кількох чисел;
середнього значення величини
^На початок^
Вимоги до оцінювання
    Орієнтовні вимоги оцінювання визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів з математики та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень з математики.
   При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
•     характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;
•     якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;
•     ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;
•     рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
•     досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
•     самостійність оцінних суджень.
Також слід враховувати, що оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.
Вимоги навчальних досягнень учнів з математики

Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень:
• розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;
• читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
• зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)
2
Учень:
• виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;
• впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір;
3
Учень:
• співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;
• за допомогою вчителя розв’язує елементарні вправи
Середній
4
Учень:
• відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;
• називає елементи математичних об’єктів;
• формулює деякі властивості математичних об’єктів;
• виконує за зразком завдання обов'язкового рівня
5
Учень:
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
• розв’язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням
6
Учень:
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами;
• самостійно розв’язує завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням;
• записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки
Достатній
7
Учень:
• застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань в знайомих ситуаціях;
• знає залежності між елементами математичних об’єктів;
• самостійно виправляє вказані йому помилки;
• розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень
8
Учень:
• володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
• розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
• частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань
9
Учень:
• вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
• самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням;
• виправляє допущені помилки;
• повністю аргументує обгрунтування математичних тверджень;
• розв’язує завдання з достатнім поясненням;
Високий
10
Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема учень:
• усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обгрунтуванням;
• під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;
• розв’язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням
11
Учень:
• вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх;
• самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
• використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
• знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обгрунтуванням
12
Учень:
• виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми;
• вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
• здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ

Математика
Усні відповіді учнів оцінюються за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
 
1
Учень (учениця) розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомоги вчителя
І рівень – початковий
2
Учень (учениця) розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання
 
3
Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем
ІІ рівень – середній
4
Учень (учениця) частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
5
Учень (учениця) відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
6
Учень (учениця) відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій
ІІІ рівень – достатній
7
Учень (учениця) називає суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії
8
Учень (учениця) розкриває сутність математичних понять, наводить окремі приклади на підтвердження їх розуміння; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії; виправляє помилки, на які вказує вчитель
9
Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний зміст (встановлює залежності, ілюструє відповіді прикладами з реального життя); виконує завдання, які потребують значної самостійності; знаходить і виправляє власні помилки; застосовує елементи пошукової діяльності
ІV рівень – високий
10
Учень (учениця) вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; володіє навичками самоконтролю
11
Учень (учениця) демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; об’єктивно оцінює свою роботу
12
Учень (учениця) виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач

 
Письмові роботи оцінюються за такими вимогами:

Орієнтовні вимоги оцінювання визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів з математики та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень з математики.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
• характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;
• ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.
Також слід враховувати, що оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.
Вимоги навчальних досягнень учнів з математики

Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень:
• розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;
• читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
• зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)
2
Учень:
• виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;
• впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір;
3
Учень:
• співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;
• за допомогою вчителя розв’язує елементарні вправи
Середній
4
Учень:
• відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;
• називає елементи математичних об’єктів;
• формулює деякі властивості математичних об’єктів;
• виконує за зразком завдання обов'язкового рівня
5
Учень:
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
• розв’язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням
6
Учень:
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами;
• самостійно розв’язує завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням;
• записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки
Достатній
7
Учень:
• застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань в знайомих ситуаціях;
• знає залежності між елементами математичних об’єктів;
• самостійно виправляє вказані йому помилки;
• розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень
8
Учень:
• володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
• розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
• частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань
9
Учень:
• вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
• самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням;
• виправляє допущені помилки;
• повністю аргументує обгрунтування математичних тверджень;
• розв’язує завдання з достатнім поясненням;
Високий
10
Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема учень:
• усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обгрунтуванням;
• під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;
• розв’язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням
11
Учень:
• вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх;
• самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
• використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
• знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обгрунтуванням
12
Учень:
• виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми;
• вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
• здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ

^На початок^
Фізика 7 клас
Тема
Учень повинен знати та уміти
ВСТУП
Учень/учениця:
Фізика як навчальний
предмет у школі. Фізичний
кабінет та його обладнання.
Правила безпеки у
фізичному кабінеті
Знає й розуміє:
правила безпеки у фізичному кабінеті;
розташування й призначення основних
зон шкільного фізичного кабінету та
свого робочого місця; інструкції до приладів та установок. Виявляє ставлення й оцінює: необхідність вивчати фізику; роль шкільного кабінету в навчанні фізики.
Розділ 1 ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ.
Фізика як фундаментальна
наука про природу. Етапи
пізнавальної діяльності у
фізичних дослідженнях.
Зв'язок фізики 3 іншими науками.
Речовина і поле. Основні пололсення атомно-молекулярного вчення про
будову речовини. Молекули.
Атоми. Початкові відомості про
будову атома. Електрони.
Йони.
Фізичні тіла й фізичні
явища. Властивості тіл.
сутність етапів пізнавальної
діяльності у фізичних дослідженнях;
характерні ознаки фізичних явиш, і
їхню відмінність від інших явиш,;
основні види фізичних явиш,, їхні
приклади;
одиниці цих величин у Міжнародній системі
одиниць.
найпростіші засоби вимірювання та їх
призначення;
основні пололсення молекулярно-кінетичного вчення про будову
речовини, розрізняє речовину й поле як
фізичні види матерії, наводить
приклади речовини у твердому,
рідкому й газоподібному стані.
Фізичні величини.
Уміє:
Вимірювання. Засоби
вимірювання. Точність
вимірювання. Міжнародна
система одиниць фізичних
величин.
Історичний характер
фізичного знання. Внесок
українських учених у
розвиток і становлення
фізики.
Лабораторні роботи: № 1. Ознайомлення з вимірювальними
приладами. Визначення ціни
поділки шкали приладу.
№ 2. Вимірювання об'єму
твердих тіл, рідин і сипких
матеріалів.
№ 3. Вимірювання розмірів
малих тіл різними способами.
 
записувати значення фізичної
величини, використовуючи стандартну форму числа й префікси для утворення кратних і частинних одиниць;
порівнювати значення фізичних
величин; визначати ціну поділки
засобу вимірювання;
вимірювати час, лінійні розміри.
площу поверхні й об'єм твердих тіл.
рідин і сипких матеріалів
найпростішими методами (рядів.
мікрофотографій тощо);
оцінювати точність вимірювання
Виявляє ставлення й оцінює:
історичний характер розвитку
фізичного знання;
роль фізичного знання в різних галузях
людської діяльності;
значення міжнародної системи одиниць;
достовірність одержаної інформації.
етичність її використання.
Орієнтовні теми навчальних проектів
Учень/учениця:
 Видатні вчені-фізики
Фізика в побуті, техніці, виробництві.
Спостереження фізичних явищ довкілля.
Дифузія в побуті.
Уміє: здобувати інформацію під час
планування, проведення і аналізу
результатів виконання проекту.
Розділ 2 МЕХАНІЧНИЙ РУХ
Учень/учениця:
Механічний рух.
Відносність руху. Тіло
відліку. Система відліку.
Матеріальна точка.
Траєкторія. Шлях.
Переміщення.
Прямолінійний
рівномірний рух. Швидкість Графіки рівномірного
прямолінійного руху.
Прямолінійний
нерівномірний рух. Середня
швидкість нерівномірного
руху.
Рівномірний рух
матеріальної точки по колу.
Період обертання.
Коливальний рух.
Амплітуда коливань. Період
коливань. Маятники.
Лабораторні роботи
№ 4. Визначення періоду
обертання тіла.
№ 5. Дослідження коливань
нитяного маятника.
Демонстрації
1. Різні види руху.
2. Відносність руху, його
траєкторії й швидкості.
3. Спідометр.
Знає і розуміє: сутність механічного руху, його види;
поняття швидкості, періоду обертання.
обертової частоти, переміщення.
амплітуди коливань, періоду та
частоти коливань;
одиниці часу, шляху, швидкості, періоду
обертання, періоду
та частоти коливань; формули пройденого шляху. швидкості рівномірного
прямолінійного руху, середньої
швидкості, періоду обертання;
ознаки відносності руху.
Уміє:
розрізняти види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла;
визначати пройдений тілом шлях.
швидкість руху, період обертання.
частоту коливань нитяного маятника; представляти результати вимірювання у вигляді таблиці й графіків;
розв'язувати задачі, застосовуючи
формули швидкості прямолінійного руху тіла середньої швидкості, періоду обертання;
будувати графіки залежності
швидкості руху тіла від часу.
пройденого шляху від часу для
рівномірного прямолінійного руху; наводити приклади проявів механічного руху в природі та техніці.
Виявляє ставлення й оцінює: взаємозв'язок різних способів представлення механічного руху;
відмінність видів механічного руху;
відносність та універсальність механічного руху.
Орієнтовні теми навчальних проектів
 Визначення середньої швидкості нерівномірного руху.
Порівняння швидкостей рухів тварин, техніки тощо.
Обертальний рух в природі - основа відліку часу. Коливальні процеси в техніці та живій природі.
Учень/учениця:
Уміє: здобувати інформацію під час планування, проведення і аналізу результатів виконання проекту.
Розділ 3 ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ. СИЛА
Учень/учениця:
Явище інерції. Інертність
тіла. Маса тіла. Густина
речовини.
Взаємодія тіл. Сила.
Деформація. Сила
пружності. Закон Гука.
Динамометр.
Додавання сил.
Рівнодійна. Графічне
зображення сил.
Сила тяжіння. Вага тіла.
Невагомість.
Тертя. Сили тертя.
Коефіцієнт тертя ковзання.
Тертя в природі й техніці.
Тиск твердих тіл на
поверхню. Сила тиску.
Тиск рідин і газів. Закон Паскаля. Сполучені посудини. Манометри.
Атмосферний тиск. Вимірювання
атмосферного тиску.
Барометри.
Виштовхувальна сила в
рідинах і газах. Закон
Архімеда.
Лабораторні роботи:
№ 6. Вимірювання маси тіл
методом зважування. № 7. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин).
№ 8. Дослідження пружних
властивостей тіл. 

Copyright © ZMG 2015-2024 E-mail: ngzaika@gmail.com
PHP Web Quiz Gold Lite Підтримка Wishhost.net